Якщо завтра війна: де в Києві можна буде сховатися. Фоторепортаж

Після публікації Новини.LIVE чиновники мерії вирішили показати, як виглядають підземні сховища. У середу, 8 грудня, для журналістів була організована екскурсія у два типи таких сховищ – для співробітників Шевченківської РДА, яке демонстрував голова району Олег Гаряга, і звичайних киян – на підземних парковках і в підвалах житлових будинків.

Як виглядають зсередини місця, куди можна сховатися на випадок атак з повітря, скільки в них можна протриматися, і яку допомогу отримати, – читайте в матеріалі Новини.LIVE.

Читайте також:

Укриття, оповіщення, тероборона, продукти: чи готовий Київ до вторгнення ворожих військ

Куди ховатися

8 грудня управління з надзвичайних ситуацій КМДА разом з чиновниками Святошинської РДА та представниками ДСНС провели для ЗМІ екскурсію сховищами та приміщеннями, де можуть сховатися люди на випадок атак з повітря.

В ході цієї екскурсії журналісти Новини.LIVE відвідали підземний притулок на вул. Богдана Хмельницького, 24, а також приміщення підземного паркування на Повітрофлотському провулку, 41, та підвал житлового багатоповерхового будинку на вул. Волинській 17/28.

За даними глави департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука, на цей час в Києві налічується понад 5 тисяч приміщень для населення, здатних укрити близько 2,8 млн осіб.

З них 514 – укриття на території підприємств, які будуть працювати в разі особливої ситуації, і ці об'єкти в першу чергу розраховані для робітників цих підприємств. Інші 4913 укриттів – це:

• 3741 – цокольні та підвальні приміщення;
• 355 – підземні автопаркінги;
• 256 – підземні переходи;
• 47 – підземні приміщення метрополітену.

У сховищах першого типу, пояснює Ткачук, люди можуть перебувати до трьох діб – для цього приміщення обладнані електрогенераторами, вентиляціями для закачування повітря, питною водою і засобами зв'язку, і розраховуються на 100-200 осіб.

А ось укриття другого типу, вони ж приміщення подвійного призначення – для населення. В деяких з них також є базові речі: питна вода, туалети, рідше – провідний зв'язок і речі на зразок кімнати матері й дитини. В окремих таких приміщеннях формуватимуться координаційні штаби у складі керівників райдержадміністрацій, профільних чиновників та районних управлінь ДСНС.

Розраховані вони на розміщення іноді більшої кількості осіб – до 500-600 в залежності від приміщення, – але за таких умов час перебування в них обмежена декількома годинами: 1-2, у разі гострої потреби – до 10-12. Далі, якщо ситуація не стабілізується, на рівні держави та муніципалітетів приймається рішення про евакуацію.

Екскурсія

Три об'єкти, на які ЗМІ їздили з чиновниками місцевих РДА і КМДА і представниками ДСНС – три різних класи укриття.

Притулок для працівників Шевченківської РДА на вул. Богдана Хмельницького, 24 – герметичне і доволі просторе приміщення, з туалетами, столами для роботи, стаціонарними телефонами. Воно готове для чиновників, які в умовах особливого становища будуть продовжувати роботу. Зал, в якому проводиться брифінг – обшитий дерев'яними панелями, по периметру – ілюстровані інструкції часів СРСР, що робити в екстрених ситуаціях.

+ 3

Голова РДА Олег Гаряга розповідає: тут неодноразово відпрацьовані сценарії на випадок, якщо знадобиться укриття. Стаціонарний телефон і електрогенератор запускаються і готові через 6 секунд після оголошення тривоги. Сам Гаряга продовжить керівництво районом звідси.

"Якщо війна, то все працює відразу. У нас все розведено, призначені відповідальні, приміщення в порядку. Є певний регламент, хто в який час повинен з'явитися на своєму місці і що повинен робити. Кілька разів на рік ми проводимо навчання і відпрацьовуємо сценарії. Це приміщення використовується для життєдіяльності міста, тут може перебувати одна робоча зміна – 60 працівників безпосередньо і 300 людей, яких зможуть тут розмістити. На підприємствах – аналогічно. Тут все передбачено для автономної роботи, і ми перевірили, щоб все працювало і всі необхідні ресурси були в наявності", – каже Гаряга.

На Повітрофлотському провулку, 41, а також на вул.Волинській, 17/28 – приміщення подвійного використання: підземні приміщення паркінгу та підвал житлового будинку.

Приміщення в підвалі парковки теж обладнані майже всім необхідним – це укриття з питною водою і туалетами, розміщення на 600 осіб – більшу частину розташують безпосередньо на території парковки. Внизу всередині – дві бочки з регулярно оновлюваною питною водою, два туалети (чоловічий і жіночий) і, як запевняє нас начальник відділу з питань НС Солом'янської РДА Анатолій Ткач, організованою на випадок війни логістикою підвезення припасів і ресурсів – провіант, медична допомога тощо.

Зараз в головному приміщенні підвалу-укриття стоїть стіл для настільного тенісу. На випадок тривоги тут розгорнуть координаційний штаб, на чолі з топ-чиновниками РДА та уповноваженими співробітниками райвідділення ДСНС.

+ 2

А ось підвал цегляної багатоповерхівки – це порожні слабо освітлені коридори з кишенями, де можна розмістити кілька сотень людей: мешканців цієї багатоповерхівки і ще декілька десятків людей.

Дихати тут важкувато, але повітро- і водопостачання, запевняють нас, тут працює. Крім кількох лавок, тут більше нічого немає – і, як кажуть ДСНСники, і не має бути: підвали вже давно виведені з категорії повноцінних укриттів, і пристосовані лише для того, щоб перечекати в них декілька годин.

Нам показали не гірший приклад: тут був проведений невеликий косметичний ремонт – стіни свіжі настільки, що в побілці вимазалися всі присутні.

+ 3

Що робити в разі тривоги

Знайти найближчий притулок може допомогти інтерактивна карта на сайті Київської міської адміністрації та покажчики на будинках. Знайти їх також можна за відповідним маркуванням, яке нанесене фарбою поруч зі входом, або табличкою. За нормативами, найближче укриття від людини повинно знаходитися всього в 400 метрах.

"Потрібно зібрати найнеобхідніші речі та ховатися в спорудах подвійного призначення, щоб убезпечити своє життя. Якщо людина знаходиться в місті, то він повинен триматися поблизу станцій метрополітену, підземних паркінгів або житлових будинків. На них є позначки. Якщо побачили позначку – можна цим укриттям скористатися", – каже заступник начальника управління цивільної охорони ДСНС Олег Стоволос.

У разі сигналу тривоги громадський транспорт зупиниться, і пасажирів попросять знайти найближчий притулок.

На жаль, повноцінне відпрацювання сценарію тривоги в масштабах міста в рамках тестування системи оповіщення, так і не проводили, говорить глава департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. Керівництво міста порахувало цей захід несвоєчасним.

Проблема

Є, зрозуміло, і низка проблем. Одна з них – це власники бізнесів, які хоча і повинні в разі надзвичайної ситуації надати укриття всім охочим, проте закон не передбачає для них відповідальності за відмову укривати людей. Та й перевірки там фахівці Держслужби з НС не проводять – вони обмежені повноваженнями, за якими вони можуть запросити у кафе і ресторанів відповідні акти про перевірку.

Сьогодні найпростіші укриття відразу закладають в план будівництва нових будинків. Всього ж, за нормативами, найближче укриття від людини має знаходиться всього в 400 метрах. Однак нині далеко не всі забудовники під час зведення багатоповерхового житла, особливо в промислових зонах, закладають в проєкти підвальні приміщення, достатні для розміщення там кількох сотень людей.

Після змін до державних будівельних норм відповідальність за розміщення підвальних притулків – виключно на совісті замовника будівництва, а ДСНС позбувся законного права перевіряти цю вимогу, каже Олег Стоволос.

Наявні укриття і приміщення – під опікою відповідних балансоутримувачів. З 2014 року управління цивільного захисту веде роз'яснювальну роботу, з балансоутримувачами. Є як готові цілком, так і не готові взагалі. Гнітить лише те, що нові укриття ніхто в Києві не будував – останній раз укриття місткістю 500 людей будували ще за Союзу, в рік катастрофи на Чорнобильській АЕС, в 1986.

Головне, на що звертають увагу рятувальники: притулки та укриття розраховані на нетривале перебування. Добре, що вони є, і краще б вони не стали в пригоді зовсім, але якщо завтра війна і артобстріл, людей не змусять сидіти в них цілодобово – з величезною ймовірністю Київ будуть евакуювати. А ось налагоджений механізм евакуації міста-мільйонника – історія вже зовсім інша.