Ліфти на вулиці та велодоріжки: Хрещатик зміниться до невпізнання. Коли чекати змін?

У Києві протягом найближчих двох років краще на Хрещатик не потрапляти. У КМДА вирішили взятися за капітальний ремонт головної вулиці столиці, тендер на проведення якого закінчився наприкінці листопада. У планах – переробити та перестелити проїжджу частину та тротуари, обладнати велодоріжки, висадити нові каштани та іншу зелень.

Що ще зміниться на Хрещатику, чи спровокує ремонт пробки, чи приживуться нові дерева, а також коли чекати на ремонт Майдану, та інших центральних площ, – читайте у матеріалі Новини. LIVE.

Ліфти, велодоріжки та виділенка для автобусів

Наступного року, як зазначили Новини. LIVE у комунальній корпорації "Київавтодор", у Києві візьмуться за капремонт Хрещатика. Згідно з тендером на офіційному сайті електронної системи публічних закупівель ProZorro, який проводила КК, початок робіт заплановано на 2022 рік, а закінчення – на грудень 2023 року. Проєкт оцінюється у майже 740 млн грн.

Ремонтом охоплять всю вулицю - від Європейської площі до Бессарабки, і "перелопатять" її ґрунтовно. Так, на проїжджій частині замінять асфальт, з терміном гарантії 5 років, холодним пластиком завдадуть нову дорожню розмітку, встановлять світлофори зі звуковими сигналами та відліком часу та нові дорожні знаки. Одна з новинок – велодоріжки з кожного боку Хрещатика.

"Згідно зі схемою ремонту, будуть обладнані дві велодоріжки – з кожного боку тротуару. А на проїжджій частині велодоріжки обладнують на виділених смугах для громадського транспорту. Інтенсивність руху там невелика (автобуси 24 та 114. – Ред), тому велосипедисти їм не завадять. На "виділенці" буде піктограма А із зображенням велосипеда, така сама є, наприклад, на бульварі Шевченка. А кількість смуг для автотранспорту не скорочуватиметься", – розповіли в пресслужбі "Київавтодору".

Читайте також:

Без високих дерев і з цілими будівлями: у мережі з'явилося невпізнаване фото вулиці Пушкінської

Нагадаємо, раніше у проєкті капремонту не було виділених смуг для громадського транспорту, натомість розглядалася смуга завширшки 1,5 метра для велосипедистів, що звужувало проїзну частину. Це викликало критику експертів.

"В результаті сторони домовилися, і інтереси всіх учасників руху враховані", – зазначає експерт з питань транспорту, директор компанії "А+С Україна" Дмитро Беспалов.

Біля ЦУМу, на вулицях Прорізній, Городецького та на Майдані будуть обладнані наземні переходи. Вони є там і зараз, але в майбутньому вони будуть пристосовані під потреби маломобільних людей, які незрячі і погано чують.

"На переходах буде встановлено тактильну плитку, пухирчасту, а також – звукові світлофори", - кажуть у "Київавтодорі".

За традицією змінюватимуть і плитку на тротуарах. Покриття буде гранітним, завтовшки 10 см, з терміном гарантії 15 років. Також фірма-переможець повинна поміняти люки та чавунні решітки на водостоках, опорні плити під люки, водопропускні труби, освітлення та водовідведення, та відремонтувати фонтани. Гарантійні терміни роботи – від 6 до 10 років.

Ще одна новинка – підйомники для маломобільних груп населення та мам із візками.

"Біля "Головпоштамту" та біля пам'ятника козаку Мамаю будуть встановлені два ліфти, які спускатимуть людей у підземний перехід на Майдані", – кажуть у пресслужбі "Київавтодору".

Цікаво, що ставлення до вуличних ліфтів у експертів неоднозначне.

"У даному випадку, це рішення логічне, оскільки підземний перехід суміщений зі станцією метро "Майдан Незалежності". Тут без ліфта не обійтися. Але встановлення таких ліфтів в інших підземних переходах, я вважаю, було б невиправданим. Умови пересування мають бути однаковими для всіх. Є таке поняття, як універсальний дизайн, який передбачає наземні переходи, де люди з інвалідністю, проблемами слуху та зору могли б рухатися так само, як і інші, а ліфти постійно б нагадували, що вони не такі, як усі. Крім того, ліфти дуже дорогі в обслуговуванні", _ вважає Дмитро Беспалов.

Два підземні переходи на Хрещатику, на Майдані та біля станції метро також будуть кардинально відремонтовані. Там замінять гідроізоляцію, обладнують підпірні стіни, оновлять сходи та відремонтують облицювання стін.

"Цього мало. Там треба міняти кут нахилу сходинок. Навіть мені, фізично здоровій людині, в переході в районі метро дуже незручно через сходинки, і в ожеледь я там ходити не ризикую. По суті, там потрібно викопувати додатково ями, перекладати мережі , щоб зменшити нахил сходинок, або встановити там пандуси", – каже Беспалов.

До речі, підземні роботи також заплановані. А саме, ремонт колекторів – комунікаційного (підземного тунелю для прокладання всіх інженернихмереж та водопроводу), та дощового. Ремонт дощової каналізації дуже актуальний, якщо згадати кілька потопів на головній вулиці, зокрема у 2018 році, коли вода стояла після зливи до коліна. Нагадаємо, роботи з будівництва столичного каналізаційного колектора на Хрещатику проводились у 2016 році.

Хто будуватиме

Переможець тендеру – турецька фірма "Онур Конструкціон Інтернешнл", засновники якої громадяни Туреччини Онур та Ісхан Четінджевіз та мешканець Львова Олег Фаріон. Фірма у Києві відома капремонтом проспекту Перемоги, який був закінчений у 2016 році навіть раніше терміну, а також частини Окружної дороги. Наразі вона займається капремонтом вул. Ентузіастів на Русанівці та Наддніпрянському шосе від мосту Патона до Південного мостового переходу. А ще – ударними темпами будує міст-довгобуд через Дніпро у Запоріжжі, що залишає надію, що і з Хрещатиком не тягнути.

Водночас фірма "Онур", співпрацюючи з "Київавтодором", неодноразово фігурувала у кримінальних провадженнях. І найчастіше цей "дует" підозрювали у привласненні бюджетних грошей у великих розмірах. Так, наприклад, було під час капремонту проспекту Перемоги у 2016 році.

Коли почнуть і чи будуть пробки

Точна дата початку ремонту поки що невідома, також немає рішення – чи перекриватимуть Хрещатик повністю або частково.

"Поки що відомо, що це відбудеться наступного року. Чи закриватимуть Хрещатик для руху, як надовго, стане відомо перед початком робіт. Інформація про це буде оприлюднена разом із тимчасовою схемою руху", – кажуть у пресслужбі корпорації.

Щоправда, Дмитро Беспалов прогнозує, що ремонт не створить особливих проблем для трафіку.

"Хрещатик має велику пропускну спроможність. І навіть перекриття двох смуг руху для трафіку особливих проблем не створить. А якщо перебудують схему світлофорів під будівельні роботи, зміни будуть майже невідчутні. Звичайно, якщо перекрити вулицю повністю, ремонт пройшов би швидше.Але Хрещатик – одна з основних магістралей міста, тому це неможливо. Зміни відчують лише пішоходи, але це є тимчасові труднощі", – зазначає Беспалов.

Хочуть посадити 500 каштанів

Окреме місце у проєкті відведено зеленим насадженням. Планується оновити газони та висадити 441 каштан (сорт не вказаний) та 1350 кущів та дерев, які будуть огороджені новими чавунними декоративними ґратами, як колись давно було на Хрещатику.

Повернення оспіваного в піснях символу Києва на головну вулицю – радісна подія. Особливо, якщо згадати скандали навколо цих дерев, якітягнуться майже 15 років. Нагадаємо, у 2007 році на Хрещатику було вирубано пару десятків каштанів, що викликало шквал критики з боку киян та громадськості.

Історія повторилася у 2012-му, коли "Ківзеленбуд" видалив білі каштани, які росли вздовж дороги, та закупив 289 каштанів сорту Вriotti. Дерева виявились не тими – замість рожевого знову цвіли білим кольором, а потім ще й стали сохнути. Як пояснювали екологи, – через погане поливання, велику концентрацію вихлопних газів і сильно засоленого ґрунту.

Експерт з рослин та дерев, керівник компанії Folk Ukraine Ігор Добруцький каже, що каштани на Хрещатику посадити можна, але для цього потрібні особливі умови та догляд. А якщо врахувати, що витрати на таку величезну партію дерев, за його підрахунками, досягнуть 1 млн євро, то це ізовсім розкіш для Києва.

"Каштани на Хрещатику, як показали експерименти, в яких ми брали участь, виростити можна, але за певних умов. У 2007 році ми посадили 15 каштанів "Бріотті". Ці дерева досі у нормальному стані. Так, хворіють, як і кінські каштани, з'являється борошниста роса після дощів, але не загинули. Експеримент показав, які основні фактори впливають на їхню життєдіяльність. Це полив, засоленість ґрунту та сіль з асфальту, яка підтікаєу ґрунт під деревом", – розповідає нам Добруцький.

У 2018 році КМДА спільно з Folk Ukraine провели акцію "Вибери дерево для Хрещатика". На Хрещатику висадили 9 різних дерев: клен гостролистий Royal Red, в'яз, каштан червоноцвітий, дуб звичайний, горобину Brouwers, граб звичайний, платан, клен гостролистий Columnare та вишню Plena. А киянам запропонували взяти участь в онлайн-голосуванні, обравши дерево, яке найбільше підходить Хрещатику. У результаті визначилися три переможці: платан, каштан та вишня. А ось місця за приживання розподілилися інакше: в'яз, каштан, платан.

"В'яз ідеально поводився в цьому "кам'яному мішку" – легко переніс посуху, у нього класна крона. Це дерево майбутнього. З платаном багато мороки - високий, з широкою, розлогою кроною, він вимагає постійної підрізки, з нього багато листя. Тому я б на перше місце серед дерев, які треба садити, поставив би в'яз, на друге – каштан, але садитиза певних умов", – каже Добруцький.

За його словами, дерева висаджували у спеціальних контейнерах – поліетиленових ящиках, які виступали захисним бар'єром для солі, із системою краплинного поливу. Внизу конструкції дренаж та супіщана суміш.

Крім того, щоб дерева точно прижилися, одразу давали тінь та вписувалися в архітектурний стиль Хрещатика, вони, на думку Добруцького, маютьбути певного стандарту – 30-35 см в обхваті. Але такі можна придбати лише в іноземних розсадниках, де вони переживають по кілька пересадок, іноді до семи. А тому коштують дорого.

"Такі дерева коштують 800-1000 євро за одиницю. Придбати потрібно із запасом у 10 %, висадивши десь у парку, а якщо дерево на Хрещатику захворіє чи загине – взяти з резерву. З урахуванням резерву закупитипотрібно близько 500 дерев. Плюс доставка , розмитнення. Загалом покупкакоштуватиме 1 млн євро", – пояснює Добруцький.

Площі поки що розвалюватимуться

Ремонти трьох центральних площ Києва, де вже розсипається плитка, лише у перспективі. Тендерів на ремонтні роботи Софійської, Михайлівської площ та Майдану поки що немає, лише на проєктування. Як можна судити з техзадань, йдеться про заміну покриття, металеві елементи (люки, грати, ланцюги, труби), бордюри (на гранітні), опори зовнішнього освітлення (з оцинкованого металу).

За словами члена Українського комітету ЮНЕСКО, архітектора Георгія Духовичного, одного капремонту мало.

"Навантажені на ці площі більше, ніж вони можуть витримати. Особливо під час новорічних свят. А капремонт не передбачає великих змін. Там потрібно не просто міняти покриття, а перекладати всі комунікації", _ каже Духовичний.

У "Київавтодорі" нам сказали, що поки що ні ремонту, ні реконструкції площ немає навіть у планах, оскільки грошей на це немає.

"Скоріш за все наступним буде Майдан Незалежності. Алепроекту ще немає", – кажуть нам у "Київавтодорі".

Водночас, за словами Дмитра Беспалова, проблема не лише у грошах.

"Мені здається, що у нас насамперед не вистачає ідей.Немає концепції капремонту Майдану, так і інших площ. Адже кожна площа має своє призначення", – говорить Беспалов.