Звіряче побиття студентів на Майдані: що пам'ятають люди та версія події колишнього очільника КМДА

Звіряче побиття студентів на Майдані восени 2013 року стало переломною точкою Революції гідності. Вночі 30 листопада спецпідрозділ "Беркут" здійснив силовий розгін активістів, які вийшли на мирну акцію. Їх били кийками і добивали ногами. 

В цю ніч проєвропейські протести змінили свій акцент і стали антиурядовими. До кількох сотень активістів на центральній площі країни приєдналися тисячі і Революція гідності набула іншого характеру. 

Новини.LIVE зібрало спогади людей, які на той час були студентами і бачили на власні очі силовий розгін Євромайдану.

Читайте також:  "Спершу була натхненна, а потім стало страшно": спогади учасниці Революції гідності, яка втекла на Майдан

Звіряче побиття студентів: як це було

Мирні акції на Майдані Незалежності у Києві розпочалися 21 листопада 2013 року. Тоді люди показували своє незадоволення щодо рішення президента Віктора Януковича відступити від європейського курсу країни. Близько сотні активістів щодня приходили на центральну площу Києва, закликаючи владу підписати Асоціацію з ЄС.

Ввечері 29 листопада на Майдані почали встановлювати каркас для новорічної ялинки і кілька десятків силовиків забезпечували порядок. Журналіст Василь Михальчук, який був очевидцем мирної акції, розповів Новини.LIVE, що ніщо не віщувало біди, але вночі все різко змінилося.

"Того вечора Янукович на саміті мав сказати останнє слово щодо європейського курсу країни і ми вирішили лишатися на Майдані на ніч. Біля Стелли встановлювали ялинку і було кілька силовиків. А вже після 12 ночі з Інститутської спустилися близько сотні "Беркутівців". Людей почали розганяти, а далі ви знаєте самі...", – розповів Василь.  

Молодих студентів звіряче лупцювали кийками і добивали ногами, зброї у "Беркутівців" тоді не було, або вони її не застосовували. Люди намагалися ховатися, хоча їх переслідували по всьому центру Києва. Шоковані українці дзвонили рідним зі словами: "я на Майдані, мені пробили голову".

"Кийком прилетіло по спині. Потім вже біля Прорізної  – кийком по нозі, коли мене намагалися догнати. Якби я був поставлений в умови, що мені довелося б обирати чи повторювати ці дії, то я б повторив. Я тоді ще малий був і вчився розуміти, що світ далеко не чорно-білий", –розповідав активіст Роман Ратушний. 

Тоді пролилася перша кров Революції гідності. Двері для постраждалих активістів відкривали всі небайдужі – кафе, ресторани, церкви та монастирі. 

"В ту ніч динаміка Майдану змінилася. Вже зранку у гуртожитку ніхто не говорив про навчання, ми організовувалися у групи, які чергуватимуть на Майдані. Викладачі нас відпускали", – розповів студент КНУ ім. Тараса Шевченка. 

Після кровавої ночі Майдан вже не залишався пустим ні вдень, ні вночі. З усіх куточків України на центральну площу їхали активісти – групами, родинами або поодинці. 

Переломна ніч: хто винен і що змінилося 

Досі невідомо під чиїм наказом діяв спецпідрозділ "Беркут".  Однак перші підозри впали на тоді чинного голову КМДА Олександра Попова.

За версією слідства, він, діючи за попередньою змовою з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, начальником головного управління МВС України в Києві Валерієм Коряком та іншими високопосадовцями, дав вказівку про завезення на Майдан  комунальної техніки для встановлення новорічної ялинки. Коряк, скориставшись цим, віддав наказ спецпідрозділу "Беркут" розігнати мирний мітинг.

Попов таку версію відкидає, він неодноразово заявляв –  думав, що того вечора Майдан закінчиться і ніяких наказів про силовий розгін активістів не було. 

“Місто в моїй особі чи в особі моїх підлеглих ну ніякого відношення до того, щоб побити людей, не мало. Ми не те, що не планували, а в думках цього не допускали...Я був певен, що такого не буде. Напередодні у мене були розмови з міністром внутрішніх справ, ми домовлялися, що в жодному разі не повинно бути насильницьких дій", - сказав Попов.

Після звірячих побиттів Революція гідності побачила нові обличчя – активістами стали Віталій Кличко, Олег Тягнибок та Арсеній Яценюк. З'являвся на Майдані і Петро Порошенко, якому Революція гідності проклала шлях до президентського крісла. 

Та як би не змінювалася влада за вісім років після революції, винних у побитті студентів на Майдані досі не покарано. Справи Майдану 30 листопада 2013 року затягуються, зокрема тому, що слідство не знає, хто саме бив людей в ту ніч.

Правоохоронці не можуть встановити "Беркутівців", які зачищали площу. Ідентифікувати у цій справі вдалося лише колишнього командира роти "Беркуту" Євгена Антонова. Кільком особам повідомили про підозру, обвинувальні акти лежать у судах.

Вся Україна сьогодні, 30 листопада, вшановує початок протистоянь на Майдані та згадує тих, хто віддав життя за гідність і свободу своєї Батьківщини.