Слова урозріз зі справами: чи виконав київський мер Кличко у 2021 році свої обіцянки

15 грудня мер Києва Віталій Кличко публічно відзвітував про зроблене в столиці за 2021 рік і розповів про плани на 2022. Новини.LIVE ознайомилися зі звітом і розповідають в подробицях, чи все, що розповів градоначальник Києва, є правдивим.

Бюджетні питання

Розпочав свій виступ голова КМДА з розповіді про доходи міського бюджету. За його словами, за період пандемії Київ недоотримав 8 млрд гривень. Втім, доходи столиці з року в рік збільшуються: 

• 2018 рік – 51,5 млрд гривень;
• 2019 – 62 млрд;
• 2020 – 57 млрд;
• 2021 – 65 млрд.

Що стосується витрат, то в 2021 році найбільше місто закладало на освіту, охорону здоров'я, соцзахист, культуру і спорт.

Найбільше фінансування отримали сфери:

• освіти – 26 млрд гривень;
• охорони здоров'я – 7 млрд гривень;
• сфера соціального захисту – 5,2 млрд гривень.

Тут відзначимо, що при затвердженні бюджету Києва на 2021 рік влада спочатку планувала, що він буде "профіцитним": передбачалося, що його доходи повинні скласти 60,39 млрд гривень, а витрати – 57,79 млрд гривень. Але після трьох коригувань бюджету, які протягом нинішнього року вносила Київрада, дохідна частина зросла всього до 66,27 млрд гривень, а видаткова – до 75,03 млрд гривень.

Однак у Державному Бюро розслідувань (ДБР) з'явилася інформація, що керівництво КМДА і службові особи вже давно налагодили корупційні схеми крадіжки бюджету, і щонайменше 10 млрд грн щорічно йшли в їх кишені.

Наприклад, про підозру повідомили заступнику директора КП "Спортивний комплекс" через те, що 6,9 млрд грн були витрачені на непотрібне обладнання. Також слідчі перевіряють можливі угоди з грошима між КМДА та АТ "Київводоканал": під час будівництва першої черги Бортницької станції аерації та реконструкції комунальних об'єктів сума закуплених матеріалів була завищена більш ніж на 150 млн грн.

"Розумне місто"

За словами Кличка, дуже популярними стали сервіси, які столиця надає через додаток "Київ цифровий", введений в цьому році. На сьогоднішній день ним користується 1,2 млн киян, всього завантажено понад пів мільйона транспортних карт, і було згенеровано 10 млн QR-квитків. З моменту впровадження оплати паркування через додаток було зроблено 154 тис. таких оплат.

"Київ Цифровий" прийшов на зміну додатку Kyiv Smart City 5 січня, – останній тоді раптово перестав працювати. Розробники програми заявили, що для них це стало несподіванкою. Команда Kyiv Smart City заявила, що не має ніякого відношення до розробки та реалізації нового додатка "Київ Цифровий", але відзначила очевидну схожість в дизайні та інтерфейсі додатків.

Розробниками "Київ Цифровий" виступило КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр ( КП "ГІОЦ"). КП "ГІОЦ" віддає програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) компанії EasyPay, що входить до бізнес-імперії Авраменка, з якою, зокрема, позивався Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) за 380 млн гривень і яка підозрювалася у співпраці з наркоторговцями.

У КП "ГІОЦ" також працює Дмитро Стеценко, який має непогашену судимість. 1 жовтня він з посади заступника директора підприємства був переведений на посаду заступника начальника відділу IT-аудиту проєктів рішень і систем.

Громадський бюджет

Як повідомив Кличко, переможцями Громадського бюджету (ГБ) стали майже 400 проєктів - 393 переможці на загальну суму 199 млн гривень.

Всього за кілька років кияни представили майже 8 000 проєктів, чверть з них перемогли в голосуванні і отримали фінансування з бюджету міста, розповів мер. За його словами, у столиці вже втілили 1000 проєктів, решта реалізуються. Фонд ОБ наступного року обіцяють збільшити до 220 млн гривень.

ГБ в Києві функціонує шостий сезон, і за цей період його ліміт поступово зріс з 50 до 200 млн.гривень. У перших сезонах особливих проблем з функціонуванням ГБ не було, хоча вже тоді люди звертали увагу на те, що ГБ розвивається не за сценарієм.

Громадська бюджетна комісія (ГБК) виявила за цей рік величезний список порушень у своїй роботі, серед яких – порушення умов формування складу ГБК в інтересах інших осіб, зовнішній вплив на формування списку проєктів для реалізації, зловживання службовим становищем та багато іншого.

Медицина і боротьба з коронавірусом

У ході річного звіту 15 грудня мер Віталій Кличко розповів, що Київ – перший в Україні за рівнем вакцинації. На сьогоднішній день у столиці зробили понад 3 мільйони 300 тисяч щеплень. З них першою дозою - понад 1 млн 650 тисяч, двома дозами – стільки ж, понад 1 млн 640 тисяч.

За 2021 рік на боротьбу з коронавірусом було виділено 266,7 млн. гривень, розповів мер. Кошти пішли на купівлю:

• лікарських засобів,
• медобладнання,
• засобів індивідуального захисту,
• закупівлю ПЛР-тестів та облаштування лабораторій,
• капремонт систем киснезабезпечення.

За словами Кличка, на ремонт лікарень 2021 року передбачено 741 млн гривень. Відремонтували 9 відділень столичних лікарень. Апаратів штучної вентиляції легенів у столиці - 500, концентраторів кисню - 1700.

Кличко не став говорити про такі речі, як ремонт лікарні № 3 (другий, перший був у 2020 році) і поліклініки в Печерському районі, які віддали фірмі "Інтеграл буд-стандарт". З моменту заснування компанія встигла нахапати бюджетних підрядів на 471 мільйон гривень, і відзначилася горе-реконструкцією кінотеатру "Краків" за 71 млн гривень.

Не розповідає Кличко і про розкрадання понад 5,7 млн грн на ремонті корпусу наркологічної лікарні "Соціотерапія".

У своєму звіті мер розповів, що Київ – лідер серед вакцинації проти коронавірусу в Україні. 1,65 млн киян вакциновані двома дозами. В цілому проти коронавірусу зроблено 3,3 млнщеплень  жителям столиці, йдеться в звіті. Зараз у місті працюють 157 пунктів щеплення, 21 мінівакцинальний центр на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги, а також створені 63 мобільні бригади. Також працюють 44 тимчасових вакцинальних центри в різних установах і торгових центрах.

Але Київ також у лідерах за кількістю хворих: станом на 1 грудня добовий приріст хворих на ковід, порівняно з 1 листопада, збільшився майже в чотири рази, зафіксовано понад 1700 нових випадків covid-19.

Відділення інтенсивної терапії для інфікованих коронавірусом в лікарнях міста заповнені практично повністю. Більшість пацієнтів невакциновані.

Крім того, за даними останнього соцопитування, 43 % дорослого населення країни не готові робити щеплення.

Електронна система закупівель

11 млрд гривень заощадила столиця всього і 2 млрд з них – цього року, завдяки електронній системі закупівель Прозорро, розповів Кличко. За його словами, 1800 підрозділів здійснює закупівлі через цю систему.

На ділі ж електронні закупівлі анітрохи не заважають корупційним схемам Кличка та його оточення.

Наприклад, Головне слідче управління (ГСУ) Нацполіції України підозрює, що столичні комунальники неправомірно віддавали більшу частину бюджетних підрядів компаніям, які пов'язані з екскерівником даного КП, заступником голови КМДА і депутатом Київради від мерської партії "УДАР" В'ячеславом Непопом.

Скільки коштів було перераховано на рахунки таких фірм, поки достовірно невідомо, але щонайменше три компанії отримали підрядів на загальну суму понад 1,63 млрд гривень. Серед іншого, правоохоронців зацікавила третя черга реконструкції Київського зоопарку вартістю понад 802 млн гривень. Схоже, керівництво КП "Житлоінвестбуд-УКБ" ще до проведення тендеру вирішило, що ці роботи буде виконувати явно пов'язане з Непопом ПрАТ "Фундамент".

Чиновники мера столиці Віталія Кличка, за даними політичного оглядача і аналітика Олексія Біловола, вкрали 30 млн гривень на ремонтах будинків тільки в 2019-2021 роках. І це, на його думку, лише мала частина завданих столичному бюджету збитків.

Як виявилося, протягом 2019-2021 років Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА, КП Спецжитлофонд та КП Житлоінвестбуд-УКБ було проведено низку тендерних закупівель на виконання будівельних та монтажних робіт на об'єктах соціальної інфраструктури із залученням підрядних організацій. І ось ці підрядники виявилися повністю підконтрольними керівникам згаданих установ.

"Тобто, купували самі у себе - за бюджетні гроші", - говорить Біловол.

Громадський транспорт

Кличко відзвітував про підписання угоди з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на виділення Києву 100 млн євро. Ці гроші планують розділити на покупку наземного транспорту (зокрема 137 тролейбусів) і вагонів метро – по 50 млн євро. Термін позики – до 15 років, включаючи пільговий період три роки. Гранична процентна ставка за використання кредитних коштів – 1,85 % річних в євро.

Мер каже, що в планах на наступний рік – почати процедуру закупівлі 19 трамваїв, 110 автобусів, 160 тролейбусів і 17 електробусів. Що стосується останніх, їх за 319,6 млн гривень на даний момент готова поставити ТОВ "БІО", яка перемогла в тендері з пропозицією привезти електробуси SKYWELL 2017 р.в. вартістю 9 млн гривень за штуку.

У цьому ж році місто отримало 50 низькопідлогових автобусів і 9 нових трамваїв, два з них – вітчизняного виробництва.

Читайте також:

Кличко загнав Київ у борги: на що підуть кредитні 100 млн євро

Київська влада вже заявляла про плани замінити маршрутки, які регулярно потрапляють у ДТП, комфортабельними автобусами. На першому етапі планують відмовитися від послуг перевізників, які дублюють комунальний транспорт.

При цьому наприкінці травня 2021 року журналіст Владислав Сидоренко звернувся до НАБУ із закупівлі 200 автобусів на кредитні гроші, де детально описав, як "Віталій Кличко, Андрій Странніков, Олесь Маляревич та Валентин Мондрієвський у складі ОЗУ вкрали понад 300 млн грн з бюджету Києва. Гроші, які виділялися Європейським банком реконструкції та розвитку", - написав він. І НАБУ відкрило справу в червні.

За оцінками Громадської ради при КМДА та депутатів Київради Святослава Кутняка та Сергія Майзеля, як пишуть ЗМІ, транспорт закупили за завищеною ціною. Вони вважають, що більш якісні автобуси могли обійтися на 250 мільйонів гривень дешевше. Тобто, автори схеми "наварили" приблизно 10 мільйонів євро.

ЖКГ

Кличко звітує: КП "Київтеплоенерго" замінило понад 70 км зношених мереж. В цілому за 3 роки в столиці замінили 340 км тепломереж на найбільш аварійних ділянках.

А нам у жовтні в КП малювали іншу картинку: 80 % тепломереж відпрацювали свій термін експлуатації, і ніхто ремонти не робив.

Для розуміння: у 2020 році столична влада витратила на реалізацію програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури (РКІ) Києва 2,78 млрд гривень. Це в два рази менше, ніж було передбачено програмою, і майже всі гроші (набагато більше, ніж планувалося) пішли на ліфти, ремонт будинків і асфальтування прибудинкових територій. В результаті, "вдосконаленням системи управління у сфері ЖКГ" не займалися зовсім.

При цьому в Києві на потреби житлово-комунальної сфери, порівняно з іншими облцентрами на півночі України, витрачають малу частку бюджету (5 %). Водночас у столиці витрачають помітно більші суми на потреби сфери освіти та охорони здоров'я та дорожнє будівництво.

"Грошей немає, ремонти давно не робили, все прогнило. А це означає, що взимку з великою часткою ймовірності можна очікувати проривів труб і теплотрас, при яких в будинках може бути відсутнім гаряча вода, а батареї будуть ледь теплими. Я не виключаю і відключень електроенергії. Нехай навіть ненадовго", - розповідало наше джерело.

"Якщо влада столиці дійсно займається цими проблемами, то точно не професійно. Не може бути такого, щоб в одному і тому ж місці з року в рік рвалися труби, і ніхто нічого не робив. Якби вони займалися, то бюджет ЖКГ не зменшили на найближчі 3 роки майже в 4 рази, і при цьому дали 700 млн гривень на Хрещатик",- прокоментував Голова правління спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко для Новини.LIVE.

Щоб не підвищувати тарифи на опалення і гарячу воду, місто виділило зі столичного бюджету 2 млрд грн, каже Кличко.

Дійсно, у четвер, 7 жовтня, Київрада своїм рішенням збільшила на цю суму статутний капітал КП "Київтеплоенерго". Як йдеться в тексті рішення, в КП немає обігових коштів на закупівлю газу, інфраструктура підприємства гостро потребує ремонту, дефіцит підприємства становить, згідно з фінпланом, 7,8 млрд гривень, а заборгованість перед НАК "Нафтогаз" перевищує 7,5 млрд гривень. Однак цієї суми мало.

"Щоб запустити опалювальний сезон, цих 2 млрд гривень вистачить, але не на всю зиму", – говорить наше джерело.

Читайте також:

"Ледь теплі батареї і труби, що рвуться": кияни можуть замерзнути взимку

Тим часом у платіжках за листопад з'явилися нові статті, які збільшили витрату тепла для, наприклад, стандартної однокімнатної панельної квартири більш ніж на 16 %. Відомо, що з грудня в рахунках на оплату ЖКГ введені нові рядки з платою за абонентське обслуговування і функціонування систем опалення та гарячого водопостачання. Максимальний розмір абонплати складе 30,95 грн. для однієї квартири на опалення і 33,74 грн. на гарячу воду. Самі тарифи на опалення залишаться постійними.

Більш того, вже зараз Дніпровський і Дарницький район ризикують залишитися без тепла, про що повідомляє Попенко. За даними СБУ, ТОВ "Єврореконструкція", яке забезпечує теплопостачання для Дарницького та Дніпровського районів не має запасів вугілля.

"Як ми будемо проходити опалювальний сезон і за рахунок чого-незрозуміло. Якщо ж все-таки ЕР буде топити газом, то платіжки злетять більш ніж в два рази. Ситуація в Дарницькому та Дніпровському районах нагадує все більше комунальний колапс, коли 150 тис. жителів Києва можуть залишитися без тепла", - пише Попенко.

Соцзахист

На соціальний захист у 2021 році Київ виділив 5,2 млрд гривень. З них на міську програму" Турбота " – понад 3,4 мільярда. У Дарницькому та Оболонському районах створили 3 відділення реабілітації для осіб з інвалідністю – дітей та дорослих.

Тільки в поточному році компенсацію за земельні ділянки отримали 26 членів сімей загиблих учасників АТО. На суму близько 24 мільйони гривень. З 2017 року на кошти міського бюджету придбали 353 квартири для учасників бойових дій та їх сімей. Ще 375 купили на кошти Держбюджету.

Освіта

За 7 років фінансування сфери освіти зросло в 5 разів, розповів мер Києва. З 5 млрд гривень у 2014 році до понад 26 млрд гривень 2021 року.

На ці кошти, каже Кличко, місто повністю реконструював і побудував 12 шкіл, 36 дитсадків і створив 19 тисяч додаткових місць у садках - цього року було створено 1 900 місць.

За його словами, кілька років тому черга в столичні дитсадки становила 12 тисяч дітей. Цього року вільних місць - 6,7 тисяч.

Читайте також:

Мама віддала дитину в інтернат, бо київські садочки від неї відмовилися. Відео

Тут меру треба б договорити до кінця і уточнити, що не у всіх мікрорайонах, зважаючи на щільну забудову житловими комплексами без інфраструктури, дитячі садки є, а якщо є, то заповнені на 120-140 %. Тема переповненості садочків періодично спливає як у ЗМІ, так і в сесійній залі Київради.

Мости і шляхопроводи

За словами Кличка, у столиці оновили 410 вулиць, мостів, шляхопроводів. Відремонтували 1200 км доріг. Спроєктували 100 км велодоріжок на наступний рік.

Зокрема, Кличко запевняє, що Подільсько-Воскресенський мостовий перехід загальною протяжністю в 10 км готовий на 90 % і його "точно відкриють в 2022 році". На темпах будівництва нібито позначилась коронакриза.

Також в 2021 році були внесені зміни в проєкт будівництва. Передбачено ще один з'їзд на житловий масив Троєщина – вулицею Оноре де Бальзака, і подальше будівництво Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену.

Подібне можна було почути і в жовтні 2020 року, коли Кличко заявляв, що будівництво моста "на завершальній стадії" і його автомобільну частину відкриють до кінця 2020 року. Вже в 2021 році мер обіцяв навесні добудувати тільки заїзди на міст, а проїзд відкрити влітку 2021-го.

Цього року мер, до речі, не став згадувати про Шулявський мостоперехід, і на карті ремонту-2021 у звіті він не значиться.

Що рік прийдешній…

Згідно з прийнятим 9 грудня Київрадою рішенням про бюджет на 2022 рік, в казну міста Києва планується отримати доходи в сумі 69 млрд грн, у тому числі субвенції і дотацію з державного бюджету 8,9 млрд грн.

Видатки бюджету Києва на 2022 рік становлять 67 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду становлять 49,038 млрд грн та видатки спеціального фонду - 18,04 млрд грн:

• на розвиток освіти в столиці виділять 26,4 млрд грн, або більше 39 % видатків бюджету;
• транспорт, дорожнє господарство та зв'язок - 12,9 млрд грн, 19,5 %;
• галузь ЖКГ, соціальний захист та охорона здоров'я отримають понад 8 % видатків бюджету: 5,7, 5,4 та 5,9 млрд, відповідно;
• галузі культури і мистецтва виділять 1,5 млрд грн;
• на фізичну культуру і спорт – 1,4 мільярда гривень.

Варто зазначити, що сума витрат на дорожньо-транспортну галузь у 2022 році порівняно з 2021 роком менша – на майже 7,5 млрд гривень.

Якщо відкрити прийнятий 9 жовтня бюджет столиці на 2022 рік, то з'ясуємо, що Кличко у своїх обіцянках або недоговорює, або відверто бреше. У прийнятому на 2022 рік бюджеті столиці окремо потрібно згадати вкладення в інвестпроєкти - саме тут розписані терміни реалізації та обсяги вкладень у відомі довгобуди.

Для початку – Подільсько-Воскресенський мостоперехід: у головному фіндокументі столиці не йдеться ні про готовність 90 %, ні про відкриття в 2022. Там на нього в прийдешньому році запланували витратити 389,3 млн гривень, при тому, що вже витрачено 10,6 млрд, а загальний бюджет проєкту нині – 19,9 млрд гривень .

Кінцевий термін реалізації, вказується в документі – грудень 2024, і в кінці наступного року міст буде готовий тільки на 55,4 %.

Окремо 681,8 млн гривень витратять на" утримання і розвиток " доріг на цьому мосту.

У Програмі економічного і соціального розвитку Києва було прописано, що в 2021 році на будівництво мосту передбачено 1,78 млрд гривень. У липні Кличко пообіцяв запустити рух по мосту вже до кінця 2021-го. В іншому випадку він обіцяв звільнити свого заступника Олександра Густєлєва – і 5 листопада мер так і зробив, звинувативши Густєлєва в затягуванні робіт по завершенню будівництва.

У серпні 2021 року Віталій Кличко заявив про політично вмотивований тиск на столичну владу, коментуючи обшуки у справі Подільського мосту та інших проваджень. 13 жовтня КМДА розпорядилася збільшити вартість проєкту будівництва Подільського мостового переходу в Києві з 11,251 млрд грн до 19,922 млрд грн. Наприкінці жовтня 2021 року прокуратура повідомила, що при будівництві Подільського мосту в Києві вкрали 150 млн грн.

Реставрація мосту Патона теж не буде завершена в новому році: кінцевий термін, зазначений у бюджеті-2022 – аж листопад 2027 року. У роботи вже влили 25,4 млн гривень, і в 2022 планують влити в два рази більше: 50 млн., але готовий він до кінця 2022 року буде, згідно з прогнозами, лише на 2 %.

Темпи повільні ще й через дивні пріоритети: нещодавно з метою "декомунізувати" йому замінили перила, причому на одній ділянці – навіть і вони посипалися.

Міст також планують озеленити і висадити на розв'язці майже 500 дерев ялівцю, йдеться в недавньому тендерному оголошенні КП "Київзеленбуд" на Prozorro.

Бюджет реконструкції Шулявського шляхопроводу (транспортної розв'язки на перехресті проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана) теж зростає з кожним разом, на відміну від прогресу: в 2016 році реконструкція повинна була обійтися у 300 млн гривень.

Однак шляхопровід, який вже кілька разів частково обвалювався (опори в 2017, ліхтарні стовпи в 2020), став обходитися до кінця минулого року вже 1,04 млрд гривень, а нещодавно сума проєкту зросла до 1,99 млрд. Поясненням цьому може слугувати те, що тендер КП "Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд Києва" з реконструкції Шулявського шляхопроводу на суму в 1 млрд гривень в 2018 році виграло ТОВ "Північно-Український будівельний альянс", афільоване зі скандально відомим бізнесменом, головою збанкрутілої корпорації "Укрбуд" Максимом Микитасем.

Будівництво метро на Виноградар і електродепо теж буде буксувати. У наступному році загальна вартість будівництва метро і електродепо на Сирецько-Печерській лінії закладена в розмірі 11 млрд грн, і вже вкладено близько 4,6 млрд. Обсяг капітальних вкладень на наступний рік – 672,9 млн гривень; очікується, що лінія буде готова не раніше 2027 року, а в наступному показник складе 11,8 % готовності.

Подільсько-Вигурівська лінія з електродепо – аналогічно: бюджет спорудження метро на Троєщину з електродепо перевалює за 15,3 млрд гривень, і до 2022 року за 50 млн гривень зроблять аж... 0,8 %. Кінцевий термін реалізації - теж грудень 2027 року.

Набагато краще справи у Великої Окружної: будівництво ділянки від проспекту Рокоссовського до вулиці Богатирської (Мінський масив, Оболонський район) обіцяють закінчити рівно через рік, і коштувати це буде в цілому 1,1 млрд гривень. А ділянка у зворотний бік вже закінчена і Кличко днями радісно відкрив ці 1,2 км, які обійшлися в 149,2 млн гривень. З яких цього року витрачено 114 млн.

Не зовсім довгобуд, але теж важливий момент: реконструкція ливнівок, згідно з розрахунками фінансистів КМДА, обійдеться Києву в 5 млрд гривень і триватиме до кінця 2025 року. У наступному ж році на неї хочуть затратити рівно 30 млн, щоб зробити аж 0,6 %.

Перспектива

Якщо буде прийнятий Закон "Про столицю", який повинні будуть розглянути вже в наступному році, посади голови КМДА і мера Києва розмежують. Старший партнер юрфірми "Ілляшев і Партнери", адвокат Роман Марченко вважає, що у мера Києва на даний момент занадто велика влада і мало контролю, а тому необхідний поділ посад.

У київській владі документ називають обмеженням місцевого самоврядування, а в пропрезидентському середовищі запевняють, що повноваження мера збережуться.

Правда, поточна редакція законопроєкту викликає в професійному середовищі подив своєю неготовністю. Один з ключових моментів –формування бюджету – передають райрадам, яких немає, і для їх формування потрібно прийняти окреме рішення. А поки формування головного фінансового документу – сфера відповідальності обраного мера і Київради, яка визначає пріоритети.

На думку народного депутата від "Слуги народу" Олексія Устенка, час "розмежувати посаду мера і голови КМДА. Ним повинен бути головний начальник ЖЕКу. Давайте подивимося на Київ об'єктивно. У нас з 2013 року не відкрито жодної станції метро. Моторошні пробки навіть на вихідні, а машин буде ставати все більше і більше. Міст на Позняки ремонтується щороку. Зношені тепломережі. Питанням ЖХК, доріг, мостів повинна займатися людина, яка не матиме політичної відповідальності".

Заступник директора Українського Інституту політики Владислав Дзівідзінський вважає, що Кличко і не поспішатиме з виконанням своїх обіцянок, тому що навіть Офіс Президента наразі не здатний похитнути його позиції як голови КМДА і тим більше його рейтингу як мера.

"Українська політична практика говорить про те, що наше суспільство звикло до гучних і не виконуваних обіцянок, а тому схильне їх пробачати. Кличко продовжує обіцяти побудувати в столиці ці об'єкти: місто їх потребує, на них є величезний запит від його виборців. Але при цьому не виконує цих обіцянок, і перша причина – у неготовності його команди оцінювати свої сили, свій рівень кваліфікації, плюс корупція, "свої" підрядники та інше. Ще одна причина – невидима конкуренція між Кличком (КМДА) і Зеленським (Банковою), яка теж перешкоджає реалізації. Сюди додаються коронакриза, економічна ситуація та інше", - говорить експерт.

Питання про те, чому ці фактори не враховуються, чому замість відкритих конкурсів – кумівство, і багато інших задавалися, починаючи з першої каденції Кличка і досі, розповідає Дзівідзінський, але на його зростаючий рейтинг це не впливає.

"Готових його замінити на посаді мера, впізнаваних, адекватних особистостей – немає. Осудною, повноцінної опозиції, яка задавала б йому тонус – теж. У підсумку – Кличко розслабився і зрозумів, що над рейтингом можна не сидіти, і спокійно досиджувати як мінімум до кінця цієї каденції, не звертаючи уваги на невдоволення киян", – розповідає експерт.

Що стосується проєкту Закону "Про столицю", яким Офіс Президента має намір послабити мера, голосування за нього кілька разів зривалося або відкладалося. І для його прийняття потрібно відразу кілька змінних у рівнянні.

Історія поділу повноважень почалася ще при Вікторі Януковичі в 2010 році, коли той після президентських виборів зрозумів, що конкретно в Києві він нічого не може зробити, а отже не може забезпечити собі тут належну підтримку і вплив. Це ж робив і Петро Порошенко свого часу на посаді президента, і зараз це робить Володимир Зеленський.

"Критичний момент монобільшості - звільнення Дмитра Разумкова - пройшов, і якщо ця більшість не розвалиться найближчим часом і, отже, проголосує єдиним поривом за законопроєкт, ОП призначить свою людину, яка буде працювати на майбутні президентські і парламентські вибори: тут, як-не-як, 11 % всіх виборців. При цьому Кличко анонсував, що в разі, якщо законопроєкт "про столицю" буде проголосований, він звернеться до Конституційного Суду – той самий, за контроль над яким бореться Зеленський і команда. Злагоджена монобільшість і підконтрольний президенту КСУ, а також закон "Про столицю" завдадуть Кличку серйозної шкоди і він буде змушений піти на поступки або піти зовсім.

Якщо ж президентська команда буде слабшати, рейтинг президента падати, а мера – залишатися на поточному рівні або рости, прийняття закону знову буде відкладено. І це бачиться мені куди більш реалістичним сценарієм", - розповів політексперт.

Експерт у сфері будівництва, який побажав залишитися анонімним, розповів Новини.LIVE, з чим можуть бути пов'язані гучні обіцянки Кличка. На його думку, не все може впиратися в спрагу наживи і корупцію.

"Він реально ні в чому не розбирається і нічого не вирішує, йому просто доносять. Навіщо це робиться - питання спірне, але суть в тому, що чи може мер розбиратися сам в будівництві? У моїй практиці спілкування з різними директорами КП і так далі теж буває, що на словах і на практиці результати можуть сильно відрізнятися. У процесі будівництва великих і дорогих проектів є маса факторів, здатних уповільнити будівництво: недолік кваліфікованого персоналу, відсутність нормального співробітництва, конкретики, перебої в постачанні будматеріалів та обладнання. У нас величезна криза кадрів, особливо тих, хто може прогнозувати і відповідати за обіцяне.

Корупцію ніхто не виключає, вона є скрізь, але в моєму досвіді це далеко не завжди питання заробітку – це ще й питання кваліфікації на всіх рівнях, від проєкту до виконання і введення в експлуатацію", – вважає експерт.