Біля Борисполя зібралися створити цвинтар на мільйон людей: місцеві проти, а влада обіцяє вирішити питання

Під Києвом може з'явитися мегацвинтар з місцями, розрахованими на мільйон чоловік, і крематорій. Як стало відомо Новини.LIVE, його планують створити між селами Петропавлівське та Мартусівка (територія Золочівської і Гірської об’єднаних територіальних громад, або ОТГ) на площі понад 250 га з крематорієм. Заплановане кладовище буде трохи меншим за аеропорт "Бориспіль" за площею.

Проблематика

29 вересня розпочалася позачергова сесія Бориспільської районної ради. Першим питанням у порядку денному засідання постала ліквідація комунального спеціалізованого підприємства (КСП) “Стреліція”, яке було створене для будівництва крематорію та кладовища (площа – 250 га) на 1 млн місць в межах сіл Петропавлівське Золочівської ОТГ та Мартусівка Гірської ОТГ.

Депутати мали своїм рішенням припинити діяльність КСП “Стреліція”. Наполегливо “просити” депутатів про це стали і жителі навколишніх громад, яких категорично не влаштовують плани по спорудженню крематорію та величезного кладовища поруч з їх оселями.

Скликати позачергову сесію голову Бориспільської райради Антона Мотріча закликала група депутатів цієї райради для розгляду на ній діяльності КСП “Стреліція” щодо будівництва вказаних крематорію та кладовища.

Із повідомлення ініціативної групи “Стоп мега-кладовище на 1 млн поховань/крематорій Стреліція” в Facebook відомо, що 24 вересня 2021 року на засіданні Золочівської сільської ради було сформовано запит до Бориспільскої райдержадміністрації (РДА) з витребуванням офіційної документації по затвердженню детального плану території (ДПТ) з будівництва кладовища та крематорію на території Золочівської та Гірської ОТГ та створенню для цих цілей КСП “Стреліція”. 

Таким чином в сільраді намагаються з'ясувати, яким чином в ДПТ під цвинтар відвели 250 га. Адже, згідно з чинним ДПТ Вишеньківської сільської ради (увійшла до складу Золочівської ОТГ, згідно з розпорядженням Бориспільської РДА від 20.10.2021 року № 485), для розміщення господарських будівель, споруд, кладовищ та крематоріїв відведено всього 10 га.

Люди вимагають, щоб депутати не забули проголосувати і за звернення до Київської облдержадміністрації (КОДА) щодо скасування розпорядження колишнього очільника Бориспільської РДА Володимира Строканя про затвердження ДПТ на 217 гектарів під будівництво мега-цвинтаря з крематорієм.

“Для тих, хто не уявляє, який це треш, поясню. Цей крематорій, і те мега-кладовище будуватимуться не для жителів Гірської чи Золочівської ОТГ. Це планується для обслуговування Києва. А там живе під 5 мільйонів людей. Яких будуть везти спалювати і ховати прямо у нас під боком. Тож нас можуть очікувати: – постійні похоронні процесії на Центральній вулиці. Нам і так в часи пік проблемно проїжджати по вул. Центральна, а тоді буде значно гірше. Уявіть собі суцільні пробки на світлофорах з похоронних машин! Ті печі будуть працювати постійно, спалюючи покійників. А ми будемо все це нюхати і цим дихати”, – роз’яснює депутат Гірської сільради Олександр Карасевич.

Хронологія подій

24 вересня депутат Київської обласної ради Володимир Горковенко (“Європейська солідарність”) вказав, що цвинтар потрібен, проте площа реально завелика. Куди краще буде реалізувати там парк, що він пропонує разом із колишнім секретарем Бориспільської міськради Ярославом Годунком.

“Жителі Гори та Мартусівки взагалі в шоці. Щодня вони будуть свідками похоронних процесій. Згідно з проєктом, тут ховатимуть небіжчиків з усього Києва. Це при тому, що двосмугові дороги по цих селах (навіть відремонтована по програмі “Велике будівництво” дорога у селі Гора) для цього зовсім не розраховані. Що показово, ніхто з жителів громади не проти цвинтаря. Як сказав голова Золочівської громади Олександр Лазаренко "ми готові виділити 10 гектарів, але ж не 250". Можна буде сказати “привіт” чистим ґрунтовим водам”, – пише Горковенко.

26 вересня 2021 року на місці потенційного будівництва крематорію біля села Петропавлівське відбувся мітинг проти будівництва його та кладовища. Його головний меседж: всі жителі Золочівської ОТГ та Гірської ОТГ проти будівництва цього так званого "меморіального комплексу" і готові відстоювати право жити не на цвинтарі всіма можливими засобами.

Всі присутні на мітингу відкритим голосуванням підтримали склад громадської ініціативної групи, яка буде координувати дії щодо захисту інтересів жителів прилеглих сіл в боротьбі проти будівництва мегакладовища з крематорієм.

27 вересня 2021 року на сайті Кабміну з'явилася петиція № 41/003965-21еп з закликом не допустити будівництво кладовища та крематорію в Гірській ОТГ. Станом на 4 жовтня петицію підписали 2470 осіб з 25000 необхідних. 

Того ж дня представники координаційної групи “Стоп крематорій” зустрілися з головою Бориспільської РДА Русланом Дяченко, який зробив припущення, як могла виникнути нинішня ситуація. 

В ході цієї зустрічі Дяченко заявив, що у минулому році отримав звернення від районної ради щодо надання дозволу на розробку ДПТ на 10 га в зв'язку з проблемою з похованнями місцевих жителів. За його словами, йшла мова про виділення 4 ділянок для сільського цвинтаря, отже, підстав для відмови не було. 

“ДПТ розробляється, і через 2,5 місяці підписується розпорядження Бориспільської РДА про затвердження… І зараз, коли я взяв документи, там виявилось 217 га. З цим питанням я звернувся, щоб дали оцінку. Був дозвіл на 10 га, а виходить 217 га. Як на мене, десь на цьому рубежі і відбувається зміна. Хтось намагається зробити не цвинтар, а меморіальний комплекс”, – сказав Руслан Дяченко.

Екскерівник Бориспільської райради (в 2010-2020 роках), а тепер секретар Бориспільської міської громади Владислав Байчас будівництво мегакладовища з крематорієм назвав "мертвим проєктом". Саме під керівництвом Владислава Байчаса Бориспільська райрада створила КСП "Стреліція", яке мало займатися похованням на території між селами Петропавлівське та Мартусівка. 

Тепер ексголова пояснює (зрештою, як і інші депутати, які голосували “за”), що не знав, що буде йти мова саме про таке гігантське кладовище.

“У Бориспільському районі кладовища переповнені, у тому числі і в Борисполі... Це СКП (“Стреліція”, - Мій Бориспіль) створювалося виключно, щоб вирішити цю проблему і створити кладовище для всіх громад району ще під кінець каденції минулої райради. Проте не в таких масштабах. Зауважу, що місце його конкретного розташування не було визначено. Наскільки розумію, було створено якесь приватне підприємство з такою же назвою, що і районне КП. І воно замовило ДПТ. Чому він був розроблений саме на 250 га – в цьому потрібно ще розбиратися. На цій же території такий проєкт реалізувати неможливо, адже дуже близько розташовані населені пункти. Тому – це мертвий проєкт”, – зазначив Владислав Байчас.

Саме тоді він анонсував, що 29 вересня має відбутися сесія райради, на якій планують ліквідувати СКП і відмінити ДПТ. Тож і питання це, пообіцяв він, буде закрито. 

Крім того, каже Байчас, ця земля перейшла у рамках реформи до Золочівської громади. І вже вони, як громада, будуть самостійно вирішувати, як розпоряджатися територією і що розміщувати на тій ділянці.

Резолюція

29 вересня на сесії Бориспільська районна рада ліквідувала власне комунальне підприємство "Стреліція" та звернулася до голови КОДА Василя Володіна щодо скасування рішення голови Бориспільської РДА про детальний план територій (ДПТ). Саме так вимагає закон - рішення голови РДА може скасувати лише той, хто стоїть вище у цій державній ієрархії, тобто голова КОДА. ДПТ - це єдиний легальний папірець, який дозволяв почати спорудження скандального цвинтаря на території Золочівської та Гірської громад. 

За день до того голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко підписав розпорядження, яке скасовує затверджений план детальної території в межах Вишеньківської сільської ради, а нині вже Золочівської територіальної громади. “Таким чином раз і назавжди поставлено крапку у ситуації із будівництвом кладовища з крематорієм, колумбарієм та меморіальним комплексом на території Бориспільського району”, – відзвітував він на своїй Facebook-сторінці.

Утім, заступник голови Київської облради Тетяна Семенова (фракція “Європейська солідарність”) вбачає у цьому маніпуляцію.

“Сам детальний план не скасовано. Це як скасувати розпорядження на виділення землі, а державний акт на землю не скасувати. Дане розпорядження не скасовує сам детальний план. Це моя думка” – розповіла вона журналісту Новини.LIVE.

За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА), у Києві із 29 кладовищ залишилося тільки одне відкрите кладовище – Північне, що знаходиться в Броварському районі на території Богданівської сільської ради. Решта – 26 напівзакриті і 2 закриті.

“Історія зі спорудженням крематорію не нова. Наприклад, у минулому році його планували збудувати на території Обухівського району, у лісі навпроти елітної Конче-Заспи. Оскільки там живуть далеко не останні люди у цій країні, то від ідеї спорудження крематорію у тих краях швидко відмовилися. Cаме тому й з'явився Бориспільський район. Але тут сама громада забанила це питання. Цікаво, який район буде наступним?” – підсумовує Горковенко.

Не єдиний

З цим мегацвинтарем Бориспільський район міг потрапити у ТОП-5 найбільших кладовищ Європи.

Найбільше у Європі Ольсдорфське кладовище знаходиться у німецькому Гамбурзі, має площу 391 гектар. Але засновано воно аж у 1877 році. І там вже 1,5 млн. поховань. Подивитися на ці 1,5 млн. поховань щороку приїжджає більше мільйона туристів.

Український мегацвинтар можна порівняти хіба що із Центральним кладовищем Відня, котре розташоване так само на 250 гектарах. Але існує він з 1874 року. Його ще називають “музичним”, бо тут поховані Бетховен, Брамс, Сальєрі, батько і син Шуберти.

Лондонський некрополь (лат. “місто мертвих”). або Бруквуд має 202 га території, але заснований у 1852 році. Тут поховані англійські королі та російський олігарх Борис Березовський.

Польський центральний цвинтар у Щецині має 168 га, але заснований у 1901 році і тепер має статус національної пам'ятки.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.